Клас

ПІБ голови батьківської ради класу

5а

Москаленко Юлія В'ячеславівна

5б

Торохтієнко Світлана Сергіївна

5в

Лаврінчук Костянтин

5г

Левченко Алла Олексіївна

5д

Батуєва Анна Ігорівна

6а

Рєзніченко Оксана Олександрівна

6б

Драч Оксана Вікторівна

6в

Грищенко Наталія Петрівна

6г

Євтушенко Юлія Сергіївна

6д

Довбиш Тетяна Сергіївна

7а

Чумаченко Валентина Василівна

7б

Єрмакова Світлана Василівна

7в

Тридух Анна Юріївна

7г

Ющинський Олександр Володимирович

7д

Трощак Наталія Юріївна

8а

Вяткіна Олена Володимирівна

8б

Шаповал Світлана Миколаївна

8в

Пильщик Юлія Юріївна

8г

Мельник Тетяна Миколаївна

8д

Чижик Марина Анатоліївна

9а

Жданова Валентина Миколаївна

9б

Михайлова Інна Віталіївна

9в

Короленко Світлана Володимирівна

9г

Горобець Катерина Григорівна

9д

Макеєва Анна Леонідівна

10а

Савенко Тетяна Василівна

10б

Городок Ольга Олексіївна

10в

Візіренко Олена Іванівна

10г

Завалай Світлана Юріївна

10д

Кудря Марина Дмитрівна

11а

Таран Олеся Сергіївна

11б

Кривошея Інна

11в

Зацепа Тетяна Анатоліївна

11г

Шаповал Юлія Олександрівна

• якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
• якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності;
• якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;
• якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
• якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться сприймати інших;
• якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе;
• якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
• якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
• якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
• якщо дитина живе в розумінні та привітності, вона вчиться знаходити любов у всьому світі.

«Підеш в школу, – ще довідаєшся...»;

«Може там з тебе людину зроблять!...»;

«Мені такий хлопчик (таке ледащо...)не потрібний ...!»;

«Вчитель не такий»;

«Клас не підходящий, – не такий, як сусідній»;

«Наша школа гірша, ніж та (якась!)»;

«Перестань! Сядь і посидь! Набрид, мотаєшся тут перед очима!»;

«Дай здачі, чого сидиш?»;

«Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта...»;

«А чого від нього чекати гарного? Він же...»;

«То й що, що вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу...»;

«Хай собі каже вчителька, а в нас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку... Ще чого!..»;

«І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти...»;

«Поклади на місце! Пам’ятаєш, як минулого разу... Втомилася я вже прибирати після тебе...»;

«І коли ти вже... До тебе треба п’ять няньок, щоб витримати...»;

«Скільки це може продовжуватися...»;

«Ти в мене найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка... Ніколи нічого в неї нема: ні фарб, ні клею.. Не дружи з нею...».

«Ти мені дуже допоміг!»;

«Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!»;

«Я подумала, а що як нам зробити отак... Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але вона робить трохи інакше...»;

«Я тебе так люблю... Ти нам дуже потрібна...»;

«Ми з татом хочемо, щоб ... , тому, що....»;

«Я в тебе вірю...»;

«Подумай ще раз,... я теж колись зробила таку саму помилку...»;

«Якщо вчителька саме так просила написати, то звичайно, звісно ж...»;

«А ти подякувала Сергійку за фарби ?... А чому ти не запропонував Толі свою допомогу.... Я зробила б так...»;

«Колись давно я теж була у схожій ситуації... Знаєш, я подумала, може й тобі так зробити...».

«Давай з татом порадимося... Разом ми вигадаємо найкращий вихід...»;

«Мені було б приємно, якби ти... А бабуся мені вже давно казала, що дуже зраділа б, якби..»;

«У тебе сьогодні такий войовничий настрій... То може оголосимо війну бруду й пилу ... Допоможеш мені...»;

«В тебе таке непросте домашнє завдання. Ти розумний хлопчик, порався. Але додавши ще й охайності, вийде ідеально... Що, як ми зробимо так...»;

«Пам’ятаєш, як минулого разу я тебе хвалила, мені так сподобалось. Зроби й цього разу так, щоб я тебе похвалила...».