Ти – вічний біль, Афганістан

Ти – вічний біль ,Афганістан,
Ти – наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
В борні жорстокішій
І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –
Не всі вернулися сини із тих ночей…

Найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Не злічити страшного невимовного горя у тих сім`ях, до яких прилетіла чорна звістка про загибель сина, брата, коханого, чоловіка. Жахлива трагедія, гинуло покоління, народжене у 60-х. Ніколи не повернути тих, хто навіки залишився на війні, для кого вона ніколи не закінчиться.

15 лютого 1989 року останній  радянський солдат залишив афганську землю. 15 лютого відзначають скорботний День пам’яті воїнів-афганців. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями. Вони вірили, що виконують інтернаціональний обов’язок.

Саме в цей день стало вже традицією проводити в бібліотеці закладу урок-пам'ять та зустріч з ветераном афганської війни. В цьому році на зустріч з учнями 9-В класу прийшов учасник бойових дій в Афганістані Тюхтій Сергій Іванович, який поділився спогадами та побажав присутнім мирного неба і ніколи не зазнати страхіть війни та гіркоту втрат близьких та друзів. Захід супроводжувався відео кліпами та відеофільмами про ту війну.

Воїни-афганці… Ми тепер їх називаємо по-різному: інтернаціоналісти, ветерани. Ми називаємо цю війну помилковою. Понад 70 років тому було покладено край фашизму. Прадіди наші думали, що та війна  - остання. Вони не  знали, що їхніх онуків також називатимуть ветеранами.