Strict Standards: Non-static method YJisHelp::YJisItems() should not be called statically in /sata2/home/users/h181/www/www.nauklit.kr.ua/modules/mod_yjis4/mod_yjis4.php on line 61
150

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

 

"...Третій Ангел просурмив впала з неба велика зірка,

 що горіла, немов світильник. Впала на третину рік

на джерела вод. Ім'я цієї зірки – полинь. Третина вод

стала полином. Багато людей вмерли від вод,

тому що вони гіркими стали..."

 /Біблія. Новий завіт. Откровення святого Івана Богослова/.

        

14 грудня в Україні відзначається «День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Події 30-річної давності ніколи не зітруться з пам’яті ні сучасних, ні наступних поколінь. Ця катастрофа є болем для всієї України. І тепер не лише в квітневий день 26 числа, а і в грудні вже стало доброю традицією вшановувати пам’ять тих, хто пожертвував своїм життям, захищаючи нас від атомного лиха. Адже саме в цей день, 14 грудня, було завершено будівництво саркофагу.

Чорнобиль для нас ніколи не стане минулим. Величний подвиг здійснили всі, хто брав участь у ліквідації наслідків вибуху на четвертому енергоблоці атомної станції.

Бібліотекар навчального закладу Світлана Кудря разом з ученицями 9-Г класу, Марія Тетерева і Ліза Смірнова, підготували і провели для учнів 9-А класу годину вшанування

«Мовчать слова, як квіти обеліском!
Хвилиною мовчання вшанувать
Зосталось мертвих рідних, близьких.
Чорнобильського болю не пізнать».

         На заході був присутній ліквідатор наслідків на ЧАЕС Віктор Дмитрович Гарбузенко, який поділився з присутніми спогадами про час перебування в Чорнобильській зоні, про мужність і самопожертву перших ліквідаторів, про важливість роботи усіх учасників ліквідації аварії. Побажав присутнім пам’ятати героїчні вчинки простих людей, щоб такого більше ніколи не повторилося.

Ти відомий сьогодні кожному —
Не ім’ям своїм, а бідою
Тою вулицею порожньою
Понад прип’ятською водою.

           

Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе,    
У якому ти жив сторіччі!    
Запеклись перестиглі ягоди,
Наче кров, на твоїм обличчі.

Scroll to Top